Верховна рада ухвалила в цілому закон щодо виплат військовим. Проект №9342 у другому читання підтримали 311 депутатів. Про це повідомили депутати Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк.
- які виконують завдання, - від 30 тисяч до 100 тисяч гривень;
- які у звʼязку із пораненням зараховані у розпорядження відповідного командира - 20 100 гривень;
- строкової військової служби - 6 тисяч гривень;
- курсантам - 2 350 гривень;
- інструкторам у військових частинах - від 15 тисяч до 30 тисяч гривень.
Родинам тих, хто загинув внаслідок поранення, передбачена одноразова виплата у розмірі 100 тисяч гривень.
Тяжко пораненим на лікуванні, полоненим та зниклим безвісти щомісяця надаватимуть додаткову винагороду у 100 тисяч гривень.
Серед іншого даним законопроєктом передбачене недопущення до участі у бойових діях мобілізованих військовослужбовців, які не пройшли курс базової загальновійськової підготовки або не мають бойового досвіду. Також передбачено удосконалення порядку направлення військовослужбовців на лікування або звільнення після тяжкого поранення та оформленням відповідних документів.
Виплати військовим: Із чого все почалося
Наприкінці лютого минулого року Кабмін затвердив постанову №168, що встановлювала для військовослужбовців та інших силовиків щомісячні доплати в розмірі 30 тис. гривень для тих, хто не на передовій, та доплати в розмірі 100 тис. гривень для тих, хто на передовій.
Втім, на початку 2023 року стало відомо, що нараховувати щомісячні доплати будуть по-новому.
Так, розмір додаткової грошової винагороди військовим та іншим бійцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях, не змінюється. Він і надалі становитиме 100 тисяч на місяць.
Тобто раніше на фронті безпосередньо люди отримували 100 тисяч доплати (30 тисяч загальна + 70 тисяч за участь у боях), а поза фронтом – тільки 30 тисяч доплати. Тепер виплата на фронті за участь в бойових діях залишається на рівні 100 тисяч гривень, а поза зоною бойових дій доплату знімають.
Тобто тепер виплати напряму залежатимуть від районів перебування військовослужбовців, складності і специфіки бойових чи спеціальних завдань, які вони виконують.
Зміни торкнуться винятково військовослужбовців та співробітників системи МВС, які перебувають поза зоною бойових дій у різних регіонах України, строковиків і курсантів ВВНЗ, офіцерів управлінь і штабів, а також деяких інших категорій.
Справа дійшла до петиції
Однак таке рішення викликало обурення серед суспільства. І вже 31 січня на сайті президента було розміщено петицію з проханням повернути всі виплати військовослужбовцям.
"Ми чекаємо нової масованої агресії з боку Росії і водночас урізаємо виплати військовим? Ми просимо Захід про зброю та техніку, а водночас перетрушуємо гаманці захисників країни? Не можна залазити в кишені тих, від кого сьогодні залежить, чи вдасться втримати державу. Владі потрібно вже навчитись прораховувати свої дії та рішення на декілька кроків вперед", – зазначає автор петиції.
Вже станом на 3 лютого петицію підписали понад 26,5 тисяч людей. А на момент завершення збору підписів їхня кількість досягла 31 908.
Зеленський відреагував
Президент Володимир Зеленський відповів на петицію про повернення всім військовослужбовцям премій розміром 30 тисяч гривень. Глава держави звернувся до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням комплексно опрацювати порушені в електронній петиції питання.
Так, у відповіді на петицію глава держави нагадав, що 28 лютого 2022 року Кабмін затвердив постанову про виплату військовослужбовцям по 100 тисяч гривень або 30 тисяч на місяць.
Наразі, за словами Зеленського, було здійснено низку заходів щодо диференціації розмірів премій залежно від місця, умов та особливостей проходження служби.
"Сьогодні з метою забезпечення соціальної справедливості щодо стимулювання військовослужбовців урядом здійснено низку заходів щодо диференціації розмірів зазначеної винагороди залежно від місця, умов та особливостей проходження служби у формуваннях сил безпеки і оборони України", – зауважив він.
Тож, за словами президента, згадані виплати напряму залежатимуть від районів перебування військовослужбовців, складності та специфіки бойових чи спеціальних завдань, які вони виконують.
Однак глава держави наголосив, що саме на Кабмін покладено завдання та повноваження щодо здійснення заходів із забезпечення обороноздатності України, проведення бюджетної та фінансової політики, а також забезпечення соціальних і правових гарантій військовослужбовців.
Саме тому президент також звернувся до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням комплексно опрацювати це питання, звернувши особливу увагу на забезпечення належного соцзахисту військових і дотримання принципів справедливості щодо стимулювання військових, які безпосередньо беруть участь у бойових діях.
Доплати повернули
10 квітня Верховна Рада України проголосувала за правку до законопроєкту №8312, яка передбачає повернення виплат у 30 тисяч гривень для військових. Про це у Telegram повідомив народний депутат від "ЄС" Олексій Гончаренко.
За його словами, доплати діятимуть до кінця воєнного стану та стосуються не тільки військових, а й працівників ДСНС та поліцейських.
Але
Народний депутат, перший заступник фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк вважає, що говорити про повернення доплат поки зарано. Ось що він сказав:
Правка у законопроєкт №8312 дійсно пройшла. АЛЕ.
Вона повертає надбавку захисникам шляхом економії на скороченні зарплат для держслужбовців та менеджменту держпідприємств (до 10 мінімальних зарплат).
Щоб повернення надбавок спрацювало, скоріше за все потрібно змінювати бюджет.
Обмеження на зарплати до 10 мінзарплат – це дуже мала економія. Навіть на 2% від запланованих видатків не вистачить (в день на виплати військовим витрачали 2,7 млрд гривень).
"Тому я б поки не так однозначно стверджував, що повернули. Поки правильно буде: "грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ/ДП обмежили до десяти розмірів мінімальної заробітної плати", – резюмував Железняк.
Пізніше нардеп зазначив, що на повернення виплат потрібно орієнтовно 12,7 млрд гривень на місяць, або 152,4 млрд гривень на рік. При цьому економія від обмеження зарплат бюджетників до 10 мінімалок складає 2,7–3 млрд гривень на рік.
"Тобто для реального, а не на папері, забезпечення повернення виплат потрібно ще близько 149 млрд гривень знайти… або 98% від необхідної суми", – написав він.
У МВФ розкритикували законопроєкт про доплати військовим
У Міжнародному валютному фонді розкритикували цей законопроєкт, оскільки він може негативно вплинути на економіку. Про це заявив представник МВФ в Україні Ваграм Степанян.
За його словами, документ не визначає джерела фінансування додаткових виплат, які дорівнюють більш ніж 4 мільярди доларів, тож така зміна може призвести до зростання дефіциту в бюджеті у 2023 році.
"Пошук ресурсів такого масштабу, ймовірно, передбачатиме різкі короткострокові податкові заходи або істотні запозичення на внутрішньому фінансовому ринку, однак такі заходи практично неможливі без дуже негативного впливу на економіку та фінансовий ринок", – сказав він.
При цьому додав, що позики для фінансування таких видатків можуть поставити під ще більшу загрозу стійкість боргу України, який уже перебуває під тиском.
Генштаб закликав не маніпулювати з виплатами
Разом з тим у Генштабі ЗСУ заявили, що має діяти справедлива система виплат, яка не буде створювати передумов до соціальної напруги у бойових підрозділах.
"Солдат, який несе службу і захищає країну від агресора, ризикуючи власним життям і здоров’ям, виконує завдання у надскладних умовах, має бути високо мотивованим. Пригадайте, як виглядають Вугледар, Мар’їнка, чи Авдіївка. Кожен день оборони України дається нам дуже високою ціною. Ціною життя та здоров’я наших захисників. Тому наразі додаткова грошова винагорода нараховується залежно від районів бойових дій та складності завдань, які виконують бійці", – йдеться у дописі.
Там нагадали, що 100 тисяч гривень збережені військовим, які воюють безпосередньо на лінії фронту. 30 тисяч гривень – виплачуються тим захисникам, які виконують завдання в районах бойових дій, але не беруть безпосередньої участі в боях із противником пропорційно часу виконання.
Також 30 тисяч гривень отримують ті, хто перебуває на бойовому чергуванні і бере участь у відбитті повітряних нападів противника, незалежно від району виконання завдання.
"Якщо військовослужбовці перебувають поза зоною бойових дій, у тилу, то додаткові бойові виплати їм не нараховуються. Разом з тим з 1 лютого 2023 року усім військовослужбовцям мінімальний розмір грошового забезпечення було підвищено до 20 100 гривень", – додали у Генштабі.
У ЗСУ переконані, що має бути справедлива система виплат, яка не буде створювати передумов до соціальної напруги у бойових підрозділах.
Відкласти законопроєкт
До того ж, військові та силовики просили парламент відкласти даний законопроєкт, а натомість зібрати робочу групу з представників Верховної Ради, уряду, Генштабу і до кінця травня спільно розробити законопроєкт, який урегулює питання оплати праці захисників.
"Система оплати праці має бути справедливою і забезпеченою бюджетним фінансуванням, а не просто існувати на папері (у законопроєкті не було вказано, звідки взяти гроші на повернення виплат). Популізм у цьому питанні може мати вкрай негативні наслідки й викликати розчарування", – йдеться в повідомленні.
