За її словами, зараз триває процедура створення органів управління договору, який 17 травня підписали в Рейк'явіку. За результатами цієї процедури планують створити міжнародну організацію. Також до серпня мають узгодити фінансування цієї організації. У ній будуть:
- секретаріат, який займатиметься збором інформації щодо доказів завданих збитків;
- правління, яке буде верифікувати зібрані докази та вносити заявки до самого реєстру;
- конференція учасників сторін, яка складатиметься з усіх учасників договору, призначатиме виконавчого директора та ухвалюватиме правила і процедури роботи реєстру збитків.
"Це буде міжнародна спільнота. Водночас Україна відіграватиме в цьому питанні ключову роль", – каже Мудра.
Вона пояснює, що виконавчим директором цієї організації зможе бути лише людина, запропонована Україною. Також свою кандидатуру Україна подає до правління цього реєстру, а ще вона буде представлена у конференції сторін.
Цей реєстр включатиме заявки всіх постраждалих унаслідок агресії РФ та доказову базу за цими заявками. Також мають створити компенсаційну комісію, яка розглядатиме такі заявки і присуджуватиме суми відшкодування збитків.
Мудра розповідає, що участь у реєстрі відкрита: після підписання договору будь-які країни, що підтримали резолюцію Генасамблеї ООН про репарації для України, можуть долучитися до реєстру.
Заступниця міністра юстиції нагадала, що в ЄС уже створили робочу групу для розгляду можливості використання заморожених російських активів для відбудови України. Серед них лише російській державі належить близько 300 мільярдів доларів.
Що це за Міжнародний реєстр збитків?
У лютому цього року уряд Нідерландів офіційно погодився на створення міжнародної організації – Реєстр збитків, завданих Україні російською агресією, в Гаазі.
Цей реєстр має стати першим компонентом всеохопного механізму репарацій.
Заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра повідомила, що офіційний старт реєстру дасть підписання договору на саміті очільників держав та урядів Ради Європи в Ісландії. Україна очікує, що до договору долучаться щонайменше 40 країн – членів Ради Європи та країни-спостерігачі, як-от США, Канада, Японія.
Наступним етапом впровадження Міжнародного компенсаційного механізму буде створення комісії, яка на підставі даних з реєстру присуджуватиме суми до виплати постраждалим. Джерелом таких виплат мають стати у першу чергу російські активи. Їх конфіскація відбуватиметься без згоди країни-агресорки, тому правовий фундамент для цього та для діяльності такої комісії має бути максимально міцним і легітимним.
