Про роботу на лінії зіткнення
Призначення зенітно-ракетних військ, у народі просто ППО, – ураження повітряних та аеродинамічних цілій, вертольотів і крилатих ракет. І зараз наш потенціал розкрився.
Росіяни застосовують авіацію доволі часто, але на гранично малих висотах, там де нам проблемно працювати, але це дає шанс розрахункам з ПЗРК. Таке враження, що окупанти працюють просто, щоб дати про себе знати. А також літаками компенсують нестачу артилерії.
Наш підрозділ виконує бойові завдання на лінії зіткнення. Це більше стримуючий фактор, щоб росіяни навіть не думали літати на лінії фронту. Але інколи все ж вдається вражати цілі. З нещодавніх великих досягнень – нашим підрозділом було збито Су-34. Він був знищений з комплексу С-300.
С-300 – це комплекс середньої дії. Саме тому і дістали літак над Єнакієвим. Є комплекси малої дії – "Буки" і віднедавна – NASAMS та Iris-T. Західні аналоги зарекомендували себе дуже позитивно, особливо у порівнянні з нашими. Хоча багато чого залежить від майстерності та навченості підрозділів. Ми за час війни руку набили, тому і на комплексах 1983 року, на тих же С-300, "Буках" непогані результаті показували.
Про західну зброю
Я знайомий з командиром дивізіону, який зараз служить на Iris-T, там 100-відсоткова ймовірність враження. Все, що летіло в зону їх ураження, – знищувалось. Вони зараз під Києвом знаходяться, все що летить в сторону Києва – тільки подавайте БК, воно все збивається.
Проте такі комплекси на лінії фронту – це великі ризики пошкодити їх і втратити. На нас іде цілеспрямоване полювання, дуже багато застосовується БПЛА типу "Куб", "Ланцет-3", "Ланцет-1". Наші підрозділи дуже часто пересуваються, міняють точки, і як би це не звучало страшно, прагматичніше втратити застарілий "Бук", ніж NASAMS. Їх доцільніше використовувати для прикриття важливих державних об’єктів, наприклад, ТЕЦ, газових родовищ. А взагалі ППО максимально, наскільки це можливо, розтягнуто по всій Україні.
Про масовані ракетні атаки росіян
На початку війни був доволі невеликий відсоток ураження крилатих ракет, а зараз – 70–80% під час масованих ударів. Це дуже гарний результат. На жаль, ми поки не можемо працювати по балістиці, це ракети типу Х-22, "Кинджал", ракети С-300. Теоретично таку можливість нам мають надати Patriot та SAMP/T. Вже наші військовослужбовці навчаються на них, розраховуємо, що в кінці цього місяця – на початку наступного вони стануть на бойове чергування.
У росіян збільшується термін завдання ударів тільки за рахунок того, що вони не встигають в достатній кількості виготовляти засоби ураження. Якщо звернути увагу, вони дуже мало застосовують зараз ті ракети, з якими ми успішно боремось – Х-101 та Х-555. Пускають "Кинджали", але їх небагато. Використовують застарілі Х-22, балістичні ракети, які можуть бути носіями ядерних боєголовок, але вони їх запускають як "болванки". На жаль, вони все одно несуть загрозу.
Але сучасних ракет дуже мало використовують. Під час останнього удару випустили шість "Кинджалів". І використали їх взагалі неграмотно. Тільки дві ракети досягли цілі. А ще чотири… У них не спрацювала, мабуть, розвідка. Нас ніщо так не виручає, як їх дурість. Вони десь не довели розвідку, десь ввели неточні координати, і це нас дуже виручає. Влучили у приватний сектор на Львівщині, п’ятеро людей загинули. А за логікою, такі ракети мають використовуватися по важливих об’єктах інфраструктури, військових частинах.
Про можливе отримання росіянами ракет від Ірану
Якщо Росія отримає від Ірану балістичні ракети, для нас на даний момент це буде проблемою. Але в перспективі, якщо отримати ті самі SAMP/T та ряд установок Patriot, які позиціонуються як комплекси, які можуть боротися з цими ракетами, вже буде легше. Але це більше політичні рішення. У військових колах взагалі ходить така інформація, що і ATACMS ми з часом отримаємо.