Перше слово при пошуку "Ігор Кондратюк" вибиває "самозайнятий". Що це означає?
Коли в мене видалили сторінку у Фейсбуці "за мову ненависті до окупанта", я завів нову сторінку і там потрібно було заповнити інформацію про себе, і я обрав "самозайнятий", тому що я ФОП, я один з перших ФОПів в царині телебачення.
За відчуттям, скільки тобі років зараз?
Мені 61 і я відчуваю себе на 61 рік прекрасно.
Соцмережі тебе видалили, а що з телебаченням?
Мені подзвонив Володя Мжельський, якого я до цього не знав, і сказав, щоб я зробив для них якесь шоу. Я запитав: "Навіщо це потрібно?", а він відповів: "Тому, що відбулось переформатування "5-го каналу" на ліцензійному рівні, і хочемо через тебе привести глядача". Проблема в тому, що він через мене глядача не привів, тому що показники моєї програми були набагато гіршими, ніж я думав мати. На "Караоке на Майдані" я мав частку за 60%.
Тобто виною були цифри?
Точну відповідь дасть Мжельський, з яким ми продовжуємо підтримувати відносини. Може, передача "Кондратюк у понеділок" була задорогою для нього, може, рейтинги були не дуже, може, я запрошував гостей, які давали невдалі показники. Я сказав, що я не буду запрошувати політиків, там був лише один політик – Олексій Гончаренко, і то тому, що він відкрив по Україні мережу "Гончаренко центрів", там були безкоштовні курси англійської мови для всіх, хто туди прийде.
Я як телепродюсер кажу – цю передачу було за що закрити, ця передача була у співвідношенні ціна-якість невигідною для телеканалу. А продюсер в мені ще не помер, я продовжую знімати кіно.
Були хтось з твого минулого, хто тобі конкретно писав гадості, типу "ти – нацист"?
Мені ніхто не писав гадості, я був поважною людиною для них.
Ти вважаєш, що у росіян є масова агресія? Чи вони просто не хочуть втрачати те, що в них є?
Так, вони просто не хочуть втрачати, що в них є. На кухні вони говорять і матюкаються. Те, що вони розуміють, що відбувається, і як я до цього ставлюся, вони знають. Мені передавали через десяті руки, "що це я таке пишу". А що я пишу? Я пишу, що Крим – український, а росіяни – скоти, які вирішили ступити своєю ногою зі зброєю на нашу землю. Все.
Куди поділися всі ті люди, адекватні? Невже настільки бояться, чи все-таки пропаганда настільки сильна?
Ми не могли виграти в принципі боротьбу пропагандою Росії, тому що тоді треба було б там витрачати мільярди доларів на українську пропаганду. Є мільйон причин, чому цього не могло бути в принципі, навіть якби у нас були мільярди доларів для цього.
Твоє село опинилося там, куди були перші "прильоти". Твоїй хаті дісталося?
Дісталося, "прилетіло", залатали. Якби моя хата була найбільш зруйнованою будівлею цієї країни, то ми про це б говорили і знімали великі шоу. Але, дивлячись на Попасну, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Соледар, Мар’їнку...
Був сюжет із Херсона, де бабуся бігає за українським воїнам і каже: "Якби ви сюди не прийшли, то у нас би тут з росіянами було б все добре". Вистачає таких?
Припустимо, на Херсонщині було 10 тисяч колаборантів, Херсонщина має більше мільйона населення. 10 тисяч людей – це 1%, тобто 1% зі 100 завжди щось не те робить, ми не на ідеальній планеті живемо, це офігенний результат. От якби було 500 тисяч колаборантів – це біда.
Що ти найбільше зараз любиш і що ти найбільше ненавидиш?
Я, звичайно, найбільше ненавиджу Росію і росіян за те, що вони допустили. Я прихильник відсутності хороших росіян апріорі. Зрозуміло, що статистика така, що серед них один відсоток непоганих людей є, але ті непогані люди відрізали собі язики і небажання росіян потрапляти в автозаки чи отримувати 15 діб, чи штрафи, чи сидіти навіть десь на колоніях – це їхнє бажання привело до десятків тисяч смертей в Україні. Я люблю свою сім’ю і я завжди її любив. Я переважну більшість мого часу витрачаю на пізнання життя світу і любові до ближнього. Я люблю всесвіт і сім’ю, як представників цього великого всесвіту, ну і ненавиджу тих, хто його руйнує.
