Втративши свій певний вплив на країни Європи, Росія зосередилась на смузі країн від Малі до Судану. Тепер вона кидає виклик Заходу та відкриває те, що дехто називає "другим фронтом".
Розповідаємо для чого Росії країни Африки, як це пов'язано з економікою та промисловістю росіян та до чого тут військово-політична співпраця та РПЦ.
Як Лавров розпочав турне по країнах Африки
Наприкінці січня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров розпочав довге відрядження країнами Африки. Це вже друга подібна поїздка за останні вісім місяців. Він відвідав Південноафриканську республіку, Анголу, Есватіні та Еритрею. Для багатьох оглядачів візит Лаврова пройшов майже непомітно, а дехто висміяв його приїзд до крихітного королівства Есватіні, із яким голова російського МЗС підписав угоду про безвізовий режим.
АЛЕ, африканське турне Лаврова не варто сприймати як театральну виставу. Африка має суттєве значення для геополітичних, економічних та політичних інтересів Росії.
У Європі вторгнення Володимира Путіна в Україну стало принизливою та дорогою катастрофою для російської держави. Санкції відрізали російську економіку від багатьох міжнародних ринків та технологій.
Проте в Африці Росія досягла значних успіхів. Навіть за рік, що минув з моменту введення російських військ в Україну, Москва зуміла досягти нових успіхів на континенті, пише Financial Times.
Завдяки нестабільній суміші джихадистського терору, антифранцузьких настроїв та державних переворотів їй вдалося кинути виклик західному впливу і створити те, що старший радник Еммануеля Макрона називає "другим фронтом" в Африці.
Геополітичні цілі
ПАР входить до складу групи БРІКС, організації, яка об’єднує переважно незахідні країни, які намагаються балансувати між Заходом та РФ у глобальних справах, зберігаючи стосунки з Москвою. Відтак пріоритетним для Кремля стала побудова широких ситуативних партнерств, замкнутих на незахідні ринки та фінансові системи, наприклад у межах організацій, які не так сильно залежать від Заходу і можуть в перспективі сформувати власні альтернативні системи.
Саме тому розвиток відносин із ПАР як членом групи БРІКС та "Великої двадцятки" є дуже важливим для Росії, як з погляду геостратегічних інтересів, так і з погляду практичних потреб: обхід санкцій, забезпечення "паралельного імпорту", пошук нових ринків збуту, збереження ринків збуту для своїх енергоносіїв, формування ситуативних партнерств для забезпечення тактичних цілей у різних секторах.
Нарешті, з геополітичного погляду ПАР – це ключова країна для позицій РФ в Африканському союзі, ООН та у G20. Деякі країни регіону орієнтуються на позицію ПАР при голосуваннях в ООН. Зокрема, Есватіні, Ефіопія та Еритрея, які Лавров відвідав у ході свого турне, утримувалися при голосуванні у жовтні 2022 року за резолюцію, яка засуджувала РФ за анексію українських областей, окупованих із 2014 року.
Крім того, Африканський союз є доволі потужною регіональною організацією, яка останнім часом робить дедалі сміливіші кроки до подальшої економічної та політичної інтеграції і у стратегічній перспективі зможе грати важливу роль у міжнародних процесах. Росія чудово це розуміє і намагається зберігати стабільні та дружні відносини з Південною Африкою, яка є політичним "важковаговиком" на континенті.
Глобально РФ розглядає Африку і Глобальний Південь в цілому як зручних партнерів, потенційні ринки збуту та арену, на якій Москва може грати на противагу своїм західним суперникам. Активізація РФ на африканському напрямку відбулася у 2018–2019 роках, якраз на тлі поступового послаблення колишніх колоніальних держав в Африці, наприклад Франції, яка була змушена вивести свої війська із Сахелю, що відкрило РФ дорогу до Малі та ЦАР.
Економічний аспект
Африка є важливим ринком збуту для РФ, зокрема російської сільськогосподарської продукції. У цьому контексті турне Лаврова мало виконати дві задачі: переконати африканців, що у проблемах дефіциту зерна на континенті винні США та їхні союзники, а не Кремль, а також домовитися про продовження торгівлі. Зокрема, в Есватіні Лавров вмовляв короля Мсваті III укласти контракти на імпорт російського зерна і добрив, а також дозволити російським компаніям видобувати корисні копалини та вугілля на території королівства.
Як ми знаємо, Україна зменшила експорт зернових та олійних культур через штучне блокування "зернового коридору" росіянами.
Але на макрорівні торгово-економічна співпраця РФ з цими африканськими країнами невелика. Торгівля з ПАР, наприклад, займає менше ніж 1% зовнішньої торгівлі РФ, тоді як зі США у ПАР товарообіг досягнув 21 млрд доларів. Відповідно, для багатьох африканських держав співпраця з Росією не є заміною співпраці з Заходом.
Росія також формує політичний ландшафт тут. За повідомленнями дипломатів, в урядових міністерствах активно присутні представники "Вагнера" як у формі, так і в цивільному одязі.
"Вагнер" контролює "численні" золоті та алмазні копальні в ЦАР і навіть відмовив у доступі урядовцям, які намагалися проінспектувати його гірничодобувну діяльність.
Група експертів ООН у 2021 році дійшла висновку, що 95% золота, яке видобувається в ЦАР, експортується нелегально. За словами аналітиків, західних дипломатів та співробітників служб безпеки, частина золота переправляється через злітно-посадкові смуги до сусіднього Судану, де Хеметі, військовий лідер із тісними російськими зв'язками, бере активну участь у гірничодобувному секторі.
Військово-політична співпраця
У 2017–2021 роках на Росію припадало 44% поставок зброї на африканський континент. Іншими словами, Африка є величезним і стратегічним ринком збуту для російського ВПК, який нині під санкціями. Цілком імовірно, що Лавров просував інтереси ВПК під час свого турне, переконуючи африканські держави і надалі співпрацювати з Росією, попри західні санкції.
Про всяк випадок
Монсеньйор Регіс Сен-Клер Войємава у православному соборі Святого Андрія в Бангі, столиці Центральноафриканської Республіки, перейшов із Константинопольського патріархату до Московського.
Росія профінансувала відновлення фресок та нового фасаду його застарілого собору та сплатила Войємаві тримісячне перебування в Москві минулого року. Вона пожертвувала 6 тис. доларів на будівництво шкільного класу, в якому 60 дітей – усі сироти після громадянської війни в країні – здобувають базові знання російської мови.
Російський вплив на церковне життя тут – це не просто спроба культурної освіти: це частина впливу, який Москва впливає на політичне та економічне життя ЦАР.
У підсумку
- РФ намагається підкупити країни Африки та Близького Сходу, щоб отримати підтримку хоча б від когось.
- РФ хоче, аби на засіданнях Генасамблеї ООН не увалювалися резолюції на підтримку України, для цього "товаришує" з Африкою.
- РФ веде колоніальну експансію в країнах Африки та Близького Сходу, використовуючи ПВК "Вагнера".
- Африка є важливим ринком збуту для РФ, зокрема російської сільськогосподарської продукції.
- Країни Африки є стратегічним ринком збуту для російського ВПК, який нині під санкціями.
- Традиційно РФ використовує церкву як засіб впливу на маси.
