Багато років поспіль чоловіки зранку бігли до квіткових кіосків по тюльпани для своїх жінок, а що ми взагалі святкуємо, мало кого цікавило. Та передусім 8 Березня – це Міжнародний день прав жінок, який за радянських часів став Міжнародним днем жінок. Фактично свято боротьби жінок за свої права стало святом, яке звело роль жінки до виховання дітей, домашніх справ.
Звідки ж взялося 8 Березня і чи дійсно це міжнародна дата? Як свято пролетарок перетворилося на День весни? За які права жінки борються і нині?
Як день жіночих протестів став Днем жінок
Традиція 8 Березня дійсно давня, їй понад 100 років. Однак у радянські часи її перетлумачили на свій лад на догоду тодішній владі. З цими звичками ми живемо й досі.
Однак саме наприкінці лютого – на початку березня на зламі XIX–XX століть жінки проводили мітинги та демонстрації, виборюючи рівні з чоловіками права:
- 8 березня 1857 року робітниці Нью-Йорка влаштували "марш порожніх каструль", вимагаючи рівної оплати праці.
- У 1910 році на Другій міжнародній конференції жінок-соціалісток учасниці підтримали ідею Клари Цеткін святкувати жіночий день у березні. За рік понад 1 млн жінок у країнах Європи вийшли на вулиці 8 березня з вимогами рівних політичних і громадянських прав.
- У 1977 році цей день дістав статус Міжнародного дня прав жінок за рішенням ООН.
У 1920 році вперше в радянській Україні було вирішено зробити 8 березня святковим і вихідним днем. Але виключно для жінок. Тоді ж фактично 8 березня став звітним днем. Щороку звітували, наскільки полегшили життя працівницям, а головне – скільки жінок працевлаштували, оскільки панувало безробіття.
Поступово цей день перетворюється на свято весни, краси, проникає в побут – у 1960-х роках риторика помітно зсунулася в бік жіночності, "жіночих обов’язків", материнства. На листівках того часу бачимо більше "подарунків для мами" та квітів, зокрема радянських гвоздик, лілей, мімози, тюльпанів.
Боротьба за права жінок триває і нині
Права жінок в Україні
Нещодавно в парламенті з'явився законопроєкт №9009, який якраз пропонує скасувати 8 Березня як Міжнародний жіночий день, а натомість встановити День української жінки. Святкувати його хочуть 25 лютого у день народження Лесі Українки. У міжфракційному об'єднанні "Рівні можливості" та громадській раді з гендерних питань опублікували заяву, що цей день має аж ніяк не радянське коріння, як стверджують автори законопроєкту, і його завдання значно глибше. Дискутували щодо цього свята і в додатку "Дія".
Ми ж повертаємося до питання захисту прав українок та гендерної рівності в Україні.
Так, в січні 2022 року в Україні почали діяти зміни до закону "Про рекламу" щодо протидії дискримінації за ознакою статі. Роботодавців, які вказують у вакансії стать, вік кандидатів, расу або колір шкіри, – штрафуватимуть.
До того ж в червні минулого року Зеленський підписав закон про ратифікацію Стамбульської конвенції (Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству), а вже в липні того ж року Організація Об'єднаних Націй заявила про створення команди експертів для допомоги Україні в розслідуванні сексуального насилля окупантів під час війни.
Втім, є і "ложка дьогтю": на жаль, за статистикою, щороку в Україні в результаті домашнього насильства гинуть 600 жінок. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець говорить, що від фізичного домашнього насильства в Україні страждає близько двох мільйонів людей. У понад 80% – це насильство чоловіків щодо жінок.
Щодо рівних умов праці, то тут з 2006-го по 2022 рік позиція України в Індексі гендерного розриву знизилася з 24-ї до 44-ї. В той же час рівень участі жінок у робочій силі в Україні знизився з 67% у 1991 році до 60,8% у 2021 році. Деякі з факторів, що обмежують можливості зайнятості жінок і збільшують їхнє навантаження з доглядової праці, – це обмежена доступність дошкільних закладів для дітей і те, що матері беруть неоплачувану відпустку по догляду за дитиною. До речі, дискримінаційне ставлення до жінок на роботі є поширеним явищем (а саме це вікова дискримінація жінок старше 45 років, жінок з маленькими дітьми та вагітних жінок).
До того ж зайняті жінки мають менший доступ до фінансів порівняно з чоловіками: гендерний розрив в оплаті праці між чоловіками та жінками в Україні в 2022 році становив 23%. Ця диспропорція також відображається в тому, що жінки отримують нижчі пенсії, ніж чоловіки.
Жінки у світі
Лише шість країн зі 187-ми досягли повної гендерної рівності. Такі результати показало дослідження Світового банку. Експерти оцінювали гендерну ситуацію за 35 критеріями у сферах трудового, майнового і сімейного права, враховуючи відповідні зміни у законодавстві та проведені реформи. Лідерами стали Бельгія, Данія, Латвія, Люксембург, Франція та Швеція.
"Правда в тому, що цифри мають значення", – сказала Марія Фернанда Еспіноса, колишня міністерка закордонних справ Еквадору, яка обіймала посаду президента Генеральної Асамблеї ООН з 2018-го по 2019 рік.
Відтак, згідно зі звітом правозахисної організації GWL Voices for Change and Inclusion, жінки займали лише 12% керівних посад у 33-х найбільших міжнародних організаціях, зокрема понад третину цих організацій ніколи не очолювали жінки. Наприклад, жінки ніколи не очолювали ООН, Світовий банк, МАГАТЕ.
З 1945 року в 33-х досліджених установах було 382 керівники, але тільки 47 із них були жінками. І, незважаючи на нещодавній прогрес, нині лише одна третина установ очолюється жінками.
"Прогрес, що завойовували десятиліттями, зникає на наших очах. Століття патріархату, дискримінації та шкідливих стереотипів створили величезний гендерний розрив у науці та техніці", – сказав генсек ООН Гутерреш, навівши як приклад те, що жінки становлять лише 3% лауреатів Нобелівської премії в цих секторах.
За останніми оцінками організації ООН, яка займається розширенням прав і можливостей жінок, гендерна рівність у світі настане приблизно через 300 років.
На загальну картину найбільше впливає рівень прав жінок в окремих країнах, наприклад:
- Афганістан – з моменту захоплення влади талібами у серпні 2021 року в країні жінкам заборонили практично усе: відвідувати університети, спортзали та парки; влаштовуватися на роботу інженером, фінансистом, лікарем чи журналістом; виходити з дому без паранджі; їздити на таксі/автобусі та навіть відвідувати лікаря без супроводу чоловіка. Також зросла кількість примусових і дитячих шлюбів.
- США – у червні 2022 року Верховний суд Сполучених Штатів скасував справу "Ро проти Вейда". У результаті дозвіл на аборти може давати або скасовувати кожен штат окремо.
- Польща – у країні аборти під забороною з 1932 року. У 1993 було скасовано обмеження у окремих випадках, але у 2021 році набула чинності заборона на аборти через вади плоду. Це фактично знову зробило незаконними майже всі види процедури.
- Іран – у 2022 році країну виключили з ООН-жінки через утиски протестів, що почалися після побиття поліцією моралі Махси Аміні.
Гутерреш закликав держави до колективних і термінових дій, щоб досягти гендерної рівності. Кроки включають:
- підвищення рівня освіти для жінок;
- ріст заробітних плат (включно з рівною оплатою праці для жінок та чоловіків);
- сприяння участі жінок і дівчат у наукових проєктах та розробці технологій.
Тож 8 Березня – це не про тюльпани. 8 Березня – це час поміркувати про досягнутий прогрес, закликати до змін і відзначити належним чином прояви мужності і рішучості з боку звичайних жінок, які грали виняткову роль в історії своїх країн і громад.
Зрештою, 8 Березня – це гарний привід нагадати: жінки в усьому світі мають такі ж права, як і чоловіки. І не лише цього дня, а завжди.
