Його звати Ерік Толлефсен. Він колишній військовий, наразі очолює в Міжнародному комітеті Червоного Хреста напрям із захисту цивільного населення та співробітників комітету від наслідків війни, а саме від мін та інших боєприпасів.
Толлефсен дав інтерв'ю виданню "Бабель". Ми переповідаємо головне.
Чи є Україна найбільш замінованою країною у світі?
За словами Толлефсена, не потрібно порівнювати Єгипет, Афганістан, Боснію, Іран з Україною. Усюди своя специфіка.
На щастя, в Україні міни не розкидані по всій території, але масштаби великі.
"Наприклад, якщо взяти артилерійський снаряд калібру 152 чи 155 мм, то щодня в Україні їх запускають десь 26 тисяч. Щодня! За консервативними підрахунками, десь 3%, а насправді близько 10% із них не розриваються і лишаються в землі. Якщо взяти навіть 3%, то щодня не розриваються 780 снарядів. Помножте цю цифру на рік!" – розповів він.
Скільки часу може знадобитись, щоб очистити землю України від вибухівки після війни?
Точно сказати важко. Але Толлефсен зауважив, що в інших країнах Європи, як і в Україні, Червоний Хрест досі знаходить і знешкоджує міни не лише часів Другої світової війни, але й Першої світової і навіть снаряди, що залишилися з часів воєн Наполеона.
"Наприклад, у сусідній Польщі команди з розмінування знешкоджують до 30 тисяч вибухових предметів на рік. Такі самі цифри в Бельгії. Якщо врахувати, що Бельгія набагато менша за Україну, ви можете уявити, які ресурси потрібні для розмінування України. Звичайно вже є досвід, підходи та компетенції, щоб це було безпечно й ефективно, але це буде дуже дорого", – сказав він.
Як українські хірурги користувались напрацюваннями Червоного Хреста, коли витягували з тіл поранених гранати?
Далі пряма мова.
"Уперше ми зіткнулися з такою ситуацією в Ємені у 2015 році. Тоді лікарня, яку ми підтримували разом із "Лікарями без кордонів", прийняла пацієнта, у тілі якого був нерозірваний снаряд. Виявилось, це досить поширена історія. Тому ми запросили військових експертів, військових і цивільних хірургів з усього світу, які з цим стикалися. Ми зʼясували, що не будь-яке звичайне хірургічне обладнання можна використовувати, щоб запобігти детонації снаряда.
Ми обʼєднали весь існуючий досвід у єдиному документі та розповсюдили його. Й от сміливі українські хірурги використали наші інструкції принаймні у двох випадках. В одному боєприпас витягнули, коли пацієнт уже був мертвий. А в іншому пораненого вдалося врятувати, і ніхто з лікарів не постраждав".
Толлефсен також розповів, що у Червоному Хресті розробили спеціальний захист для хірургів на такі випадки. Було виготовлено захисний рукав зі спеціального матеріалу, який дозволяє хірургам використовувати медичні інструменти, але надійно захищає їхні пальці на випадок вибуху.
"Це те, чим ми можемо забезпечити українських лікарів, якщо вони про це попросять".
Що відомо про розробку проєкту для ідентифікації замінованих полів за допомогою дронів?
"Це цікавий проєкт, але одразу скажу, що в Україні ми його поки що не можемо реалізувати – ми не використовуємо тут дрони під час війни, бо їх використовують учасники конфлікту".
Цей проєкт можна буде запустити після закінчення війни, він недорогий.
Суть проєкту: "Ми дивимось на різницю температур. На дроні є тепловий датчик. Протягом дня сонце нагріває землю, а коли сідає, міни працюють як батареї, бо повільніше віддають тепло. І тоді дрони в повітрі можуть побачити, де територія замінована, а де чиста. І це можна нанести на карту".
Раніше
Стало відомо, що Канада додатково виділить 7,5 мільйона канадських доларів на розмінування та навчання українських фахівців.
