Російська Федерація збирається створити суцільну зону контролю надводної обстановки в районі Курильських островів. Про це повідомив міністр оборони РФ Сергій Шойгу.
"Для створення суцільної зони контролю надводної обстановки вздовж островів Курильської гряди з грудня 2022 року на острові Парамушир на бойове чергування заступив дивізіон берегового ракетного комплексу "Бастіон". У поточному році округу належить зосередити основні зусилля на вдосконаленні системи мобілізаційного розгортання, будівництві об'єктів військової інфраструктури та забезпечення військ сучасним озброєнням", – заявив Шойгу.
При цьому уточнив, що у Східному військовому окрузі триває комплектування з'єднань і військових частин офіцерськими кадрами: торік на офіцерські посади призначено понад 2,5 тисячі осіб.
Що відомо про Курильські острови та конфлікт навколо них?
Курили – це 56 островів, які розташовані між російською Камчаткою і японською префектурою Хоккайдо. Це не тільки острови, а й гострі скелі і непридатні для життя території.
Взагалі, історія Курильського конфлікту почалася ще 1855 року, відколи Москва і Токіо підписали Сімодський трактат. Цей документ був покликаний запобігти військовому конфлікту між Росією та Японією шляхом поділу Курильських островів. Згідно з договором, їх поділили по проливу Фріза: все що до острова Ітруп – японське, а від острова Уруп – російське.
Втім, після Другої світової Японія, яка на той час підтримувала Адольфа Гітлера, 1941 року заключила із СССР пакт про нейтралітет, який мав тривати до 1946 року. Тобто у випадку атаки на одну зі сторін – інша триматиметься осторонь. Росіяни обіцянки не дотримали і в лютому 1945 року на Ялтинській конференції пообіцяли Сполученим Штатам напасти на Японію, вимагаючи взамін Південний Сахалін і всі Курильські острови. Вже в серпні СРСР почали наступ і "забрали" собі всі острови.
1951 року Японія підписала Сан-Франциський мирний договір. Таким чином в країні офіційно підтвердили, що контроль над Курилами повністю втрачено, але і російського верховенства над ними японці не визнали. Документ підтримали 49 країн, а от радянські дипломати не стали його підписувати. І тепер Токіо цілком виправдано претендує на ці території.
Чому Росія так боїться втратити Курильські острови
Найперше: Курили – це доступ до Охотського моря, розгортання воєнних баз і нарощення бойового потенціалу. Якщо Кремль втратить контроль над Курилами, то американські кораблі зможуть вільно заходити в Охотське море. До того ж Вашингтон матиме шанси наростити свою військову присутність на островах. А, як відомо, в Охотському морі вже й так базуються військові кораблі Росії.
Втім, раніше Москва пропонувала Токіо два острови: Шикотан і Хабомаї. Щоправда, з однією умовою – там не повинно бути американських військових баз, які, між іншим, і так розташовані на різних частинах Японії. Таку угоду японці одразу ж відхилили.
По-друге, російські вчені стверджують, що там дуже великі поклади ренію – це один із найдорожчих металів у світі, який використовують переважно в електроніці.
А що Японія?
Влада країни прагне повернути острови в свою власність. До речі, на тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну Японія повернула до офіційного вжитку формулювання про окупацію Курильських островів Росією. Відтак Токіо знову офіційно називає південні Курильські острови "споконвічною територією Японії, яка перебуває під незаконною окупацією".
Позиція Японії щодо війни в Україні
Не можемо оминути і позицію Японії щодо війни в Україні. Ще починаючи з 2014 року влада країни вводила точкові санкції проти РФ. 23 лютого, за добу до вторгнення Росії в Україну, Японія, Канада та Австралія долучилися до санкцій, запроваджених США, Великою Британією та ЄС проти Росії через визнання Кремлем незалежності самопроголошених "ДНР/ЛНР". Пізніше Японія ввела персональні санкції проти цілої низки високопоставлених російських чиновників та бізнесменів.
Крім того, Токіо підтримує Україну у відновленні інфраструктури, зруйнованої внаслідок воєнних дій. Зокрема нещодавно повідомлялось, що уряд Японії надасть Києву близько 170 млн доларів на відновлення критичної інфраструктури та розвитку економіки. А наприкінці лютого повідомлялося, що Токіо надасть додаткову фінансову допомогу Україні у розмірі 5,5 млрд доларів.
До речі, 21 березня з візитом до України прибув прем'єр Японії Кісідо Фуміо. У межах візиту він, зокрема, відвідав понівечену російськими окупантами Бучу Київської області. Глава уряду поклав квіти біля церкви у Бучі, де ховали мирних жителів, убитих російськими окупантами.
"Я обурений цією жорстокістю. Я представляю японських громадян, аби висловити співчуття тим, хто втратив своє життя", – зазначив Кісіда.
Чому важливий приїзд прем’єр-міністра Японії до України – можна прочитати за цим посиланням.
