Спільний координаційний центр у Стамбулі не зміг дійти згоди щодо видачі дозволів новим суднам для участі в Чорноморській зерновій ініціативі. Про це повідомив речник генерального секретаря ООН Фархан Хак.
Він розповів, що представники Росії, України, Туреччини та Організація Об'єднаних Націй не змогли ухвалити рішення про продовження українського експорту зерна з портів Чорного моря.
"Закликаємо всі сторони продовжувати обговорення, подолати оперативні виклики та працювати над повною реалізацією та продовженням ініціативи", – сказав прессекретар.
Разом з тим генсек ООН Антоніу Гутерреш передав усім сторонам пропозицію щодо подальших дій, "спрямованих на вдосконалення та розширення "зернової ініціативи", враховуючи позиції, висловлені сторонами". І заохотив представників країн продовжувати переговори.
Наразі тривають щоденні інспекції раніше авторизованих суден.
Ціни на пшеницю рекордно підскочили на тлі ескалації напруженості в Чорному морі
Днями ціни на пшеницю у світі зробили найбільший стрибок за шість місяців на тлі ескалації напруженості в Чорному морі після того, як у РФ заявили, що два безпілотники атакували Кремль. Про це інформує Bloomberg.
В агентстві стверджують, що загострення відбулося у непростий час для майбутнього безпечного коридору, який дозволяє Україні експортувати врожай через Чорне море, саме перед обговоренням зернової угоди.
"Росія проведе переговори з представниками ООН у Москві того ж дня, зазначили у МЗС РФ. Спалаху напруженості було достатньо, щоб спровокувати сплеск покупок на ринку пшениці. До цього ціни впали до дворічного мінімуму за сприятливих перспектив урожаю у Північній півкулі, де вирощують більшу частину світової пшениці", – пише видання.
Водночас атака безпілотників відновила сумніви з приводу світових поставок пшениці й викликала у трейдерів побоювання, що недавній розпродаж міг зайти надто далеко. Тоді ф'ючерси на пшеницю в Чикаго зросли на 1,2% – до 6,475 долара за бушель, а ще перед тим ціни підскочили на 5%.
Чому українське зерно дешеве?
Понад рік тому Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Частина території нашої держави опинилася під окупацією, на частині – розпочалися й досі продовжуються бойові дії.
Українські порти заблокували, тому довелося шукати альтернативні способи експорту зерна. Зокрема, наземними шляхами.
Наприкінці квітня 2022-го Єврокомісія запропонувала скасувати усі мита для ввезення українських товарів. Цю пропозицію втілили в життя у червні. А в травні з України запустили так звані "коридори солідарності" – альтернативні маршрути залізницею, автомобільним транспортом та портами Дунаю. Вже в липні в Стамбулі підписали "зернову угоду" між Україною, Росією, Туреччиною та ООН. Це нарешті дозволило експортувати частину українського зерна морем.
Тож з того часу на світовий ринок відправили майже 30 млн тонн врожаю, при цьому Китай є основним напрямком, за яким йдуть Іспанія та Туреччина. Відвантаження кукурудзи становлять близько половини вантажів, а пшениці – близько чверті.
Значну частину збіжжя й далі експортують наземними шляхами. Що своєю чергою викликає додаткові витрати на логістику. Відповідно, трейдери почали платити менше за українську агропродукцію. Також на ціну українського зерна вплинуло скасування мит.
